- Постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
- Приймайте дитину такою, якою вона є, одночасно даючи їй можливість змінитися. Зрозумійте та прийміть тривогу дитини, вона має на неї право.
- Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності;
- Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
- Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ.
- Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
- Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій.
- Якщо дитина боїться засинати в темряві, нехай засинає при світлі. Якщо боїться запитати дорогу у перехожих, запитайте разом з нею. Таким чином ви покажете їй, як можна вирішувати тривожні для неї ситуації.
- Не обезцінюйте, не насміхайтесь та не заперечуйте існування причин для тривоги. Допомогти дитині в подоланні тривоги – означає створити умови, в яких їй буде не так страшно. Дитина тонко відчуває стан батьків та якість їхніх стосунків. Створіть у сім’ї атмосферу стабільності, спокою, доброзичливості.
- Якщо не вдається розговорити дитину, але ви здогадуєтесь, що її щось пригнічує, пограйтесь з нею. Запитайте, чого бояться солдатики чи ляльки? А як їм допомогти подолати страх?
- Будьте оптимістичні. Слідкуйте за виразом свого обличчя. Частіше посміхайтесь. Переконуйте дитину, що все буде добре.
- Насичуйте життя дитини позитивними емоціями: смійтесь, грайтесь разом з нею, частіше обнімайте дитину, дайте відчуття безпеки. Мамина ласка і підтримка для дитини переконливіші, ніж слова «тут немає нічого страшного», «будь сміливіший».
- Уважно і активно слухайте дитину. Продемонструйте дитині, що всі події її життя, всі її переживання важливі і цінні для вас.
- Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
Актуально
Профорієнтація
Корисні посилання
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |