Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:
- Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
- Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
- Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
- Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
- Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
- Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.
Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:
- Дитина стає замкнутою.
- Утрачає друзів.
- Гірше вчиться.
- Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
- Її одяг порваний або забруднений.
- Вона приходить додому із синцями.
- Просить більше кишенькових грошей.
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Що робити ,якщо ваша дитина стала жертвою булінгу:
- Порозмовляйте із вашою дитиною:
– Обережно спитайте дитину про те, що її тривожить.
– У жодному разі не намагайтеся її у чомусь звинувачувати.
– Уважно вислуховуйте та не перебивайте її.
– Заспокойте дитину, дайте їй поради, як уникати конфліктної ситуації та як постояти за себе.
– Навчіть дитину неагресивних способів протистояння булінгу. Не закликайте дітей вирішувати проблеми з допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
– Додайтесь до друзів своєї дитини у соцмережах, стежте за оновленнями ,які публікує дитина.
– Поясніть, що повідомити про можливе цькування не соромно. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
- Скажіть дитині:
– Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви зможете допомогти їй вирішувати цю проблему)
– Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви намагаєтесь зрозуміти її почуття).
– Це не твоя провина ( дайте дитині зрозуміти, що вона не одинока в подібній ситуації: багатьом її одноліткам доводиться спостерігати різні варіанти залякування та агресії в той чи інший момент дорослішання).
– Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись за допомогою і підтримкою).
– Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
3.Зверніться до керівництва закладу освіти, класного керівника, психологічної служби школи.
Протидія булінгу є обов’язком працівників закладу освіти.
(За матеріалами сайту Всеосвіта)
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |