Психологічні поради для батьків під час карантину

Ми повинні розуміти, що під час карантину діти, так само як і дорослі, перебувають у стані стресу. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Діти потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

Практичні поради

Планування і організація – важливі складові успіху домашньої освіти під час карантину. Якщо ви  хочете, щоб навчання пройшло успішно, зберіть всю сім’ю за одним столом і проговоріть, як тепер зміниться ваше життя.

Дотримуватися режиму дня. Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік сильно зсунеться. Тож бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і відпочивати в один і той самий час.

Розробіть розклад. Важливо створити розклад, який буде включати в себе навчання, прийоми їжі, домашні справи та інші заняття. Підключіть до створення розкладу дітей – їм буде простіше дотримуватись його, якщо вони приймали участь в його створенні. Зазвичай найпродуктивнішим часом для навчання є ранок. Хоча, звісно, складаючи розклад, орієнтуйтеся на особливості власної дитини.

Пам’ятайте, що ми не можемо заставляти дитину цілий день виконувати домашнє завдання. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась іздодатковим покаранням.

  У дитини, яка вчиться вдома,  має бути окрема територія. Оскільки під час карантину ми всі змушені жити і працювати разом на невеликій    території,  тому маємо поважати кордони кожної людини.

Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря та гігієну помешкання. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі   нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо  дитина  перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється,  закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

Слідкуйте, щоб дитина робила  регулярні перерви. Під час виконання завдань важливо кожні 25-30 хв робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки води тощо. А кожні 45-60 хв – влаштовувати перерви протягом 10-15 хвилин, щоб розім’яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп’ютерного монітору та залишатися сконцентрованим. Адже навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращує кровообіг, активізує фізіологічні процеси, що сприяють сприйняттю, відтворенню й опрацюванню інформації. Крім фізичних вправ, дитина може під час перерви зайнятися справами по дому (прибрати в себе в кімнаті,  погодувати риб тощо).

 Чергувати онлайн-навчання з іншими видами навчальної   діяльності. Бажано включати в навчальний час не лише слухання онлайн-лекцій  чи виконання завдань на комп’ютері, а й роботу в зошиті, читання  книг,   створення проектів,  важливо, щоб дитина  конспектувала   та робила замітки в зошиті.

 Долучайтеся до процесу навчання. Однак пам’ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. З сьомого-восьмого класу варто підключатися до його занять лише за потреби. Підлітки цілком здатні самостійно опановувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання. Тож створіть дитині такі умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання. При цьому цікавтеся її успіхами, враженнями від онлайн-навчання, попросіть ділитися труднощами, підтримуйте свого школяра.

Обговоріть зроблене. В кінці кожного дня обговоріть з дитиною питання, які у неї виникли,  при потребі проконсультуйтеся з педагогами чи класним керівником.

Похваліть дітей та себе. Карантин – це важкий стрес для всіх. Невизначеність, страх за власне здоров’я, хвилювання за близьких, напружена обстановка на роботі, а ще й закриття шкіл – це стрес для кого завгодно. Знайдіть можливість похвалити дітей та себе у цій ситуації.

Не забувайте разом з сім’єю відпочивати та веселитись. Не звинувачуйте себе за те, що щось не вдалося. Станьте однією командою, прислухайтеся один  до одного, знайдіть час для душевних розмов та молитви.   .

Рекомендації  для середньої школи  (5-9 кл.)

У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання

• Підлітку важливо, щоб ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком. Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.
• Треба запитати підлітка, як краще облаштувати його місце. І тут, оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.
• Зазвичай, підлітки схильні чинити опір, з ними важко працювати. Тому, чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще.
• Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.
• Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.

Рекомендації для старшої школи (10-11 кл.)

Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна.

Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

• Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”. У старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.
• Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. Тому дітям потрібна діяльність, де знімається напруга (наприклад, робити фізичні вправи).

       Зберігати спокій в умовах ізоляції та невизначеності є не просто, проте зміна кута погляду на проблему та дотримання перелічених рекомендацій може стати кроком до позитивних змін та зміцнення психічного здоров’я.

За матеріалами сайту: На Урок