Порад для батьків:
Як допомогти дитині подолати тривогу?
- Не ігноруйте і не ухиляйтесь від запитань.
Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. Обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати щось, що дитина хоче взяти з собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).
- Дайте можливість висловити емоції. Скажіть дітям, як самі себе почуваєте. На своєму прикладі покажіть, що боятися — це нормально, що ви розумієте дитину, проте не панікуйте і будьте опорою.
Обговоріть, що робити з сильними емоціями і спробуйте подолати їх разом. Можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих — затримка дихання — видих, можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Фізичні ігри, дихальні вправи, стабілізувати психічну систему .Якщо помітили, що дитина стала панікувати — подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч і дайте знати, що ви тут і вона не одна.
Діти можуть навчитися використовувати деякі прийоми, щоб впоратися з напругою:
– “Розмова з собою”. Навчіть дитину говорити в голові слова, щоб допомогти їй зберігати спокій і впоратися зі стресом : “Я можу зробити це.” “Я зберігаю спокій, дихаю повільно”.
– “Розтанення стресу”. Попросіть дитину знайти те місце в його тілі, де він відчуває найбільшу напругу; можливо, його шию, м’язи плечей або щелепу. Потім він закриває очі, концентрується на місці, напружуючи його на три-чотири секунди, а потім відпускає. Роблячи це, попросіть його уявити, як стрес повільно зникає.
– “Візуалізуйте спокійне місце”. Попросіть дитину подумати про місце, де він був, де він почувається спокійно. Наприклад: пляж, його ліжко, бабусин двір тощо. Коли виникне тривога, скажіть йому закрити очі, уявіть це місце.
- Обговорення тривожних подій Після кожного спуску в укриття, сигналів тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.
- Нові ритуали Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні молитви або співи.
- Щоденне спілкування на різні теми Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих.
- Емоційна близькість Щоб укріплювати та зберігати емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
- Почуття гумору Намагайтеся жартувати та посміхатися, сприяти тому, щоб посміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |