“Успіх не прийде до Вас. Ви самі повинні дійти до нього”.
(МарваКоллінз)
Мало виростити дитину, необхідно зробити її самостійним і здатним жити окремо від батьків. Як правило, у підлітків і без підказки дорослих з’являється прагнення до самостійності та незалежності – якщо люблять дорослі будуть не заважати, а допомагати, наставляти на шлях істинний слушними порадами, а не заманюванням в тепле, затишне родове гніздо.
Тільки не треба плутати самостійність і відповідальність. Якщо молода людина вважає себе дуже самостійним, щоб звітувати перед батьками за свої дії, сидячи при цьому у них на шиї – це вже проблеми батьків, тому що вони це допустили.
Для того щоб підросла дитина стала самостійною, необхідно створювати йому розвиваючі умови, за яких він захоче пізнавати і робити щось нове. Якщо з якихось причин прагнення до самостійності у повнолітньої “дитини” виявляється тільки в тому, щоб батьки не заважали йому займатися своїми справами, але продовжували надавати йому “і стіл, і дім”, то це вже не самостійність, а утриманство. Справді, навіщо йому влаштовуватися на роботу, кудись поспішати, щось робити, якщо в рідному домі тепло, сухо і комфортно? Ось тільки слова “сухо і комфортно” – це слова з реклами про підгузки. Погодьтеся, що до повноліття турбота про сухості і комфортності повинна перейти від батьків-бабусь-нянечок до підрослому дитині.
Тоді доведеться вжити заходів, які примушують спадкоємця докладати якісь зусилля для свого самозабезпечення і надалі незалежного існування. Ось тільки методи шокової терапії за принципом “все і відразу” тут можуть обернутися катастрофою. Не кожна людина здатна миттєво навчитися плавати, якщо його кинути у воду, – деякі можуть і захлинутися, а у кого-то може початися паніка, і така паніка буде виникати кожного разу при вигляді “великої води”. Привчати дитину до самостійності (в тому числі і фінансової) слід поступово. Обстановка в родовому гнізді повинна поступово перестати задовольняти всі потреби “малюка”, і йому доведеться все більше і більше про себе дбає – при цьому страховка батьків ніколи не завадить.
1. Яким ви хочете побачити свою дитину через кілька років?
Не полінуйтеся записати. Стандартні короткі відповіді на кшталт “багатим і знаменитим”, “успішним і здоровим” доведеться деталізувати. Що саме (і скільки саме) ви вважаєте багатством, в якому середовищі він повинен бути знаменитий, що входить у поняття “успішність”, які кордону здоров’я? Спробуйте деталізувати рід його діяльності, місце проживання. Наприклад: “Він закінчить будівельний інститут і буде працювати архітектором у великій будівельній фірмі, отримувати таку-то зарплату і жити у власній квартирі”.
2. Яким бачить своє майбутнє дитина?
Обов’язково запитайте у нього самого – може виявитися, що він мріє, наприклад, про кар’єру журналіста, а інститут закінчує (якщо він ще не кинув навчання потайки від вас), щоб не сваритися з батьками. Таке буває. І не факт, що, якщо ви дасте йому можливість реалізувати свої здібності (якщо вони дійсно є, а не придумані), він не стане відомим журналістом, хоча міг би вийти і пересічним архітектором.
3. Порівняйте і обговоріть результати
Можливо, ваші цілі діаметрально протилежні. Тому в їх досягненні ви дієте як Лебідь, Рак і Щука. Може виявитися, що ви багато чого не знаєте про життя свого дорослого дитини. Наприклад, ви вважаєте, що ваша головний обов’язок – дати сину гарну класичну освіту, а він вже два роки ходить на пари де-не-як, вважаючи за краще весь вільний час проводити за комп’ютером, придумуючи нові програми, твердо вирішивши стати програмістом і тихо ненавидячи гуманітарний вуз, в який ви “по блату” допомогли йому поступити.
4. Знайдіть компроміс
Можливо, “дитина” абсолютно щиро вважає, що вища освіта йому ні до чого, і, як тільки ви відпустіть його на свободу, осягнення наук для нього закінчиться. Спробуйте домовитися. Наприклад, ви допомагаєте йому з фінансами до тих пір, поки він отримує освіту, а у вільний від занять час він може займатися журналістикою або комп’ютерами, скільки душі завгодно. Врешті-решт, якщо він дійсно знайде своє покликання в іншій сфері діяльності, то отримати другу освіту за фахом буде набагато швидше, дешевше і простіше.
5. Обговоріть роль грошей в його майбутнього життя
Скільки він зможе заробляти, якщо буде займатися тим, що йому подобається (хоча б для початку), і яке життя буде при цьому вести? Скільки він буде отримувати, якщо все-таки не завершить освіту? Можливо, є сенс вже зараз шукати роботу? Як саме він збирається розпорядитися своїми грошима, на що їх витратить?
6. Фінансова підготовка
Чи знає доросла дитина, скільки грошей іде на його утримання? Яка (хоча б приблизно) сума витрат на харчування, проживання, розваги? Чи зміг би він сам заробити на себе? Може бути, ваш спадкоємець вже працює і може віддавати частину заробітку на комунальні витрати і на харчування? Поясніть, що ваша мета – не заощадити на дорослому дитину, а навчити її поводитися з грошима і стати самостійним. Не зайвим буде і сімейне обговорення бюджету, визначення пріоритетів, розподіл витрат.
7. Бюджет
Ведення бюджету – єдиний спосіб контролювати фінанси. Якщо вам здається дріб’язковим підрахунок грошей з точністю до копійки, постарайтеся хоча б розділити гроші га купки (конверти, рахунки) з чітким призначенням: на харчування, на оплату комунальних послуг, на оплату навчання, на транспорт, на розваги. Якщо ви видаєте дорослій дитині певну суму в місяць на його витрати – не постесняйтесь поцікавитися, куди саме витрачаються гроші. Чи не уточнюйте деталі з пунктуальністю слідчого, якщо у графі (письмовій чи уявної) “розваги” стоїть сума, що не перевищує 20%, – не обов’язково уточнювати, як саме він їх витрачає. Не всі дорослі люди можуть похвалитися фінансової зрілістю та виваженістю в грошових питаннях – чого вже очікувати цього від дитини (навіть дорослого), який все ще перебуває на утриманні в батьків.
8. «Прекрасное далеко»
Навчіть дитину відкладати частину своїх грошей на майбутнє. Інакше, скільки б ви йому не давали або скільки б він не заробляв, – завжди буде мало. Поясніть механізм споживчих кредитів і наслідки його використання. Якщо є можливість, покажіть кредитні договори – акцентуйте увагу на відсотках і комісіях, які додаються в навантаження до майже безкоштовним кредитом.
9. Дайте дитині час адаптуватися до ваших нових умов життя взагалі і його виховання зокрема
Пам’ятайте, ваша головна задача – не покарати за безграмотність і небажання злазити з батьківської шиї, а навчити жити самостійно, тобто самостійно заробляти собі на життя, планувати доходи і витрати і нести відповідальність за свої вчинки зокрема і за своє життя взагалі.
10. “Не можу” або “не хочу”?
Якщо “дитина” щось не розуміє і не може навчитися – швидше за все, на це є дві причини:
а) ви погано пояснюєте , і він не може зрозуміти;
б) він відчуває, що ви все одно дозволите йому зручно жити у вас “за пазухою” і будете виконувати всі його примхи – то навіщо напружуватися, все і так буде чудово. Він не захоче вчитися, не побачить у цьому необхідності.
За матеріалами сайту: http://ozysoft.ru/page/jak-dopomogti-ditjam-stati-doroslimi
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |